ПРИВІТАННЯ

    У мальовничому куточку буковинського краю, на березі річки Сірет, розташоване невеличке село Петричанка. Мешканці нашого села привітні, добрі, щирі. Свої знання історичного, географічного, господарського характеру вони передають з покоління в покоління.

Ода рідному селу

Я припадаю серцем до землі,                                                                                           Яка подарувала перший подих,                                                                                         Де босоніж пробігла по росі                                                                                                Й скупалась у чистих водах.                                                                                              Село маленьке в серці України,                                                                                         Що загубилось поміж букових лісів,                                                                                  На березі Сірету причаїлось                                                                                                І слухає пташиний перелив.                                                                                             Його історія сягає давнини,                                                                                            Стежини пращури нам протоптали                                                                                І вклали душу в кожне деревце,                                                                                           Що для прийдешніх поколінь саджали.                                                                          Воно подарувало світові людей,                                                                                       Що працею звеличують Вкраїну.                                                                                         В хвилини розпачу, недоспаних ночей                                                                               Думками у село щоразу лину,                                                                                              До рідної оселі до батьків,                                                                                               Де мамин голос чується усюди.                                                                                    Схиляюся до батька під крильце                                                                                         Й цілую мозолясті руки.                                                                                                   Село моє, маленька Петричанка,                                                                                   Мені дала дорогу у життя,                                                                                                  Всевишнього щодень молити буду,                                                                                   Щоб дарував йому щасливе майбуття.

    Педагогічний колектив Петричанського навчально-виховного комплексу розпочав роботу над реалізацією програми «Село, моє, для мене ти єдине», в рамках якого реалізується проект «Історико-краєзнавчий портрет села Петричанка». Творча група педагогів під керівництвом Катренюк Марії Петрівни працювала над створенням портрету села.

   Сподіваємось, що відомості про минуле та сьогодення Петричанки стануть для відвідувачів цікавою скарбничкою інформації.

   Приємного перегляду!

Директор Петричанського навчально-виховного комплексу Катренюк Марія Петрівна